Вибір відеокарти для «слабкого» комп’ютера


Вибір відеокарти для «слабкого» комп’ютера

Відеокарта призначена для виведення графічного зображення на монітор комп’ютера. Але якщо комп’ютер «слабкий» в цій специфікації, ніж керуватися при виборі?Від стану і характеристик відеокарти залежить якість зображення. Також на ці показники впливають характеристики комп’ютера, пов’язані із застарілим структурним станом і програмним забезпеченням. Апарат розповів про те, як вибрати відеокарту для «слабкого» ПК.критерії виборуПерш ніж вибрати відповідну відеокарту, сайт Апорт.ру радить визначитися з бюджетом і призначенням комп’ютера. Якщо комп’ютер буде використаний переважно для ігрових програм, то краще не економити ні на відеокарті, ні на процесорі. Відеокарта, як пара чобіт, в точності відповідає процесору, як і він їй. Фахівці стверджують, що вартість відеокарти зазвичай приблизно дорівнює вартості процесора. Якщо процесор бюджетного формату, то відеокарта з топа кращих моделей йому, на жаль, користі не принесе. При малопотужному процесорі відеокарта не діятиме, її робочі можливості не дадуть бажаного результату. Відеокарта забезпечує наступні функції: мультимедіа, відтворення ігрових програм, інтернет-серфінг, офісна робота.Який мапі віддати перевагу?Проводячи порівняння відеокарт, можна відзначити наступне: вбудовані (інтегровані) відеокарти, по суті, є графічним ядром, що знаходяться в центральній частині процесора (CPU). Такий тип відеокарти найчастіше використовують для більш економного варіанту систем для офісів або для домашніх ПК, які не виконують складні графічні завдання. Їх робота пов’язана з пошуком інформації по всесвітній павутині, складанням таблиць і схем, роботою за алгоритмом або в якості домашнього кінотеатру. Акцент в таких випадках зроблений на сам процесор і об’єм оперативної пам’яті (RAM). Саме вони призначені для збереження і обробки фотографій, інформації, креслень, схем або таблиць. Крім переваги – низька вартість, можливість відключення, у вбудованих відеокарт спостерігаються серйозні мінуси:

  1. немає власної відеопам’яті;
  2. використання при збереженні інформації всій системної оперативної пам’яті;
  3. ядра, які є невід’ємною частиною чіпсета в материнській платі, користуються загальною системою охолодження чіпсета, в результаті чого міст може нагріватися;
  4. слабка продуктивність, що призводить до несумісності з вимогами ігор.

Для геймерів такий комп’ютер вважається «безнадійним».

Ссылка на основную публикацию